Рослина циртоміум (Cyrtomium) є представником сімейства Щитовникові (Aspidiaceae). Цей рід об’єднує понад 10 видів, причому найчастіше в кімнатній культурі можна зустріти Циртоміум серповидний (Cyrtomium falcatum). Родом ця рослина з південної частини Африки, островів Гаваї, Кореї, Південної Америки, Індії, Японії та Гімалаїв. При цьому циртоміум воліє рости в субтропічних і тропічних широтах. Попри те, що ця папороть досить стійка до холоду, культивувати у відкритому ґрунті її можна лише в регіонах з теплим кліматом. При цьому в помірних широтах її рекомендується вирощувати виключно в кімнатних умовах, оскільки у відкритому ґрунті взимку вона вимерзне навіть за наявності укриття.
Таку рослину ще нерідко називають фанерофлебією. Однак у народі в неї ще є кілька назв, а саме: “падуб”, “священна папороть” і “гостролист”.
У висоту ця багаторічна трав’яниста рослина може досягати від 0,4 до 0,6 метрів. Вона має висхідне або прямостояче кореневище, яке досить коротке. Його поверхня разом з базальними частинами має щільне покриття, що складається з лусочок. Ці лусочки, як правило, є двоколірними, але також їх забарвлення може варіюватися від коричнювато-чорного до темно-коричневого. На верхівці лусочок є загострення, а їхня форма може бути широколанцетною або яйцеподібною, причому кромка в них торочкувата, цільна, війчаста або зубчаста.
Листя папоротей називається вайями, воно утворює широку розетку. Перисті листові пластини мають супротивнорозташовані частки (листівки). Черговорозташовані вайї мають шаблеподібну форму, їхня довжина може варіюватися від 0,35 до 0,5 метрів. Листя забарвлене в яскраво-зелений колір, при цьому воно шкірясте на дотик. Частки в листових пластин загострені на верхівці й можуть мати найрізноманітнішу форму: ланцетна, широко-ланцетна, лінійно-ланцетна, овально-ланцетна або дельтоподібно-яйцеподібна. Крайка у них, як правило, хвиляста, а 1 або кілька листків на верхівці біля основи мають 2 зубці.
На поверхні листових пластинок добре видно прожилки, які формують сітчастий візерунок. Лицьова поверхня у них глянцева, є коротенькі черешки, які нерідко опушені волосками. У спеціалізованих магазинах найчастіше зустрічається різновид «Rochfordianum», краї його листових пластинок пилчасті.
На поверхні листових пластин є спорангії округлої форми – це спеціальні органи, завдання яких формувати спори. Такі самі органи є в грибів і водоростей. Спорангії циртоміума мають помаранчеве або коричневе забарвлення. Розташовуються спорангії на виворітній поверхні листових пластин, причому вони покривають лист рівномірно.
Ця папороть цілком підійде для вирощування як досвідченими квітникарями, так і початківцями. Річ у тім, що він відрізняється своєю невибагливістю у догляді. Єдине, що потрібно врахувати, – це те, що циртоміум належить до повільно зростаючих рослин. Особливо повільно росте папороть у молодому віці, причому навіть у дорослого куща протягом року виростає всього лише кілька листових пластин.
Догляд за циртоміумом у домашніх умовах
Освітлення
У природних умовах циртоміум воліє рости під деревами в мереживній тіні їхніх гілок. Саме тому в домашніх умовах для такої рослини рекомендується вибрати місце з розсіяним сонячним світлом. Також кущ можна поставити і в затінене місце. Найкраще для неї підійде підвіконня північної орієнтації. Якщо ж ви поставите папороть на якесь інше вікно, то її необхідно буде притіняти від прямих променів сонця. Якщо місце для квітки є тільки біля південного вікна, тоді поставте її якомога далі вглиб кімнати, намагаючись, щоб вона перебувала в затіненні.
Температурний режим
У весняні та літні місяці рослина найкомфортніше себе почуває в теплі – від 23 до 25 градусів. Однак якщо в кімнаті буде дуже спекотно, то потрібно буде обов’язково збільшити рівень вологості повітря. Фахівці радять взимку поставити кущ у прохолодну кімнату (від 15 до 18 градусів). Під час провітрювань будьте вкрай обережні в будь-яку пору року, тому що циртоміум вкрай негативно реагує на протяг.
Вологість повітря
Така рослина не потребує підвищеної вологості повітря. Вона цілком комфортно себе почуває в кімнаті з сухим повітрям. Але в спекотні дні влітку, коли в приміщенні дуже спекотно, кущ потребує обов’язкового підвищення вологості повітря. Для цього його можна систематично зволожувати з пульверизатора або скористатися побутовим зволожувачем повітря.
Полив
Незважаючи на те, що в природі циртоміум віддає перевагу рости в затінених місцях з підвищеною вологістю, надмірно сильно зволожувати ґрунтосуміш у горщику не варто, тому що це може призвести до загнивання системи коренів. Але при цьому полив має бути рясним і регулярним.
Навесні та влітку зволожувати ґрунтосуміш у горщику в середньому потрібно один раз на 2 або 3 дні. При прохолодній зимівлі рослина не потребує великої кількості вологи, при цьому поливають її приблизно 1 раз на 7 днів. Вода для поливу обов’язково має бути м’якою, при цьому її температура – трохи вищою за кімнатну.
Підживлення
Протягом вегетаційного періоду підживлення циртоміума проводяться 1 раз на 3 або 4 місяці. Для цього використовують мінеральні комплексні добрива, які вносять у ґрунтосуміш у вигляді розчину. Його концентрація має бути в 2 рази слабшою, ніж це зазначено на упаковці виробником. Ще для підживлення куща можна використовувати органічні добрива, наприклад, розчин коров’яку.
Пересадка циртоміума
Пересаджують папороть, як правило, навесні, але роблять це тільки за необхідності, наприклад, якщо вона сильно розрослася. Річ у тім, що система коренів у неї досить тендітна. Зробіть на дні квіткового горщика шар дренажу, товщина якого має дорівнювати 20-30 мм. Для цього можна використовувати шматочки цегли, середньої величини гальку або керамзит, а також черепки від керамічних або глиняних виробів. Пересаджують циртоміум способом перевалки: у цьому випадку кущ витягують зі старої ємності дуже акуратно і висаджують його в новий горщик, при цьому намагаючись не зруйнувати земляний ком. Далі всі порожнечі заповнюються свіжою землесумішшю. Після пересадження перевірте кореневу шийку, вона не повинна бути заглиблена, її обов’язково слід залишити на колишньому рівні. Під час пересадки можна використовувати покупні готові ґрунтосуміші, виготовлені спеціально для папоротей. Вони мають бути пухкими і добре дренованими. При бажанні субстрат можна зробити своїми руками, для цього з’єднайте листовий ґрунт, торф і пісок у пропорції 1:2:1. Щоб підвищити дренажні якості субстрату, в нього рекомендується додати невелику кількість дрібних шматочків кори сосни і деревного вугілля, а ще рубаного сфагнуму.
Способи розмноження
Циртоміум, що росте в кімнатній культурі, можна розмножити діленням куща, також його можна виростити зі свіжозібраних спор.
Поділ кореневища
Розмноження папороті діленням кореневища проводять навесні, поєднуючи цю процедуру з пересадкою куща. Для цього підходить дорослий і сильно розрослися кущ. Для початку витягніть квітку з ємності і видаліть з її кореневища зайву ґрунтосуміш. Візьміть дуже гострий ніж і акуратно розділіть кореневище на кілька частин. При цьому відрізані частини куща мають бути досить великими: на діленці має бути кілька листових пластин, кореневі відростки і не менше трьох точок росту.
Далі всі місця зрізів необхідно обробити подрібненим до порошкоподібного стану деревним вугіллям. За необхідності замість нього можна використовувати звичайне активоване вугілля в таблетках, яке також ретельно подрібнюється. Висадіть діленки в індивідуальні ємності, причому на дні обов’язково зробіть шар дренажу. Перший час не виставляйте діленки в місця з великою кількістю сонячного світла, а тримайте їх у тіні.
Вирощування зі спор
Розмножити циртоміум спорами досить складно. Для початку акуратно зішкребіть дозрілі спори на паперовий листок з виворітної поверхні листових вай. Обережно зробіть з нього конвертик і залиште на відритому повітрі, щоб спори підсохли. Для того щоб вони успішно проросли, знадобиться спорудити міні-теплицю з нижнім підігрівом. Візьміть високу і широку ємність із кришкою (бажано із пластику) і покладіть на її дно звичайну цеглу. Потім зверху його засипають шаром чистого торфу. Влийте в ємність дистильовану воду таким чином, щоб її висота дорівнювала приблизно 50 мм.
Коли ємність для посіву буде підготовлена, візьміть спори і рівномірно розподіліть їх по поверхні торфу. Накрийте посіви зверху кришкою (замість неї можна використовувати прозоре скло або плівку). Щоб домогтися успіху, необхідно не допускати зниження рівня води, а ще підтримувати температуру повітря в межах від 20 до 22 градусів. Поставте ємність у затінене місце.
Через кілька місяців поверхня субстрату покриється зеленим мохом. Коли це станеться, рівень води слід злегка підняти. Протягом деякого часу паростки, що з’явилися, повинні перебувати під тонким шаром води. Якщо все зробити правильно, то через деякий час на сіянцях сформуються дрібні листочки. Після того як паростки заввишки сягатимуть 50 мм, їх слід пересадити в індивідуальні ємності.
Можливі проблеми
Якщо для домашнього циртоміума не були створені оптимальні умови для зростання, тоді велика ймовірність того, що на ньому можуть оселитися борошнисті червці, павутинні кліщі або щитівки. Щоб позбутися таких шкідників, знадобиться кілька обробок відповідним інсектицидом.
Також у квітникаря з такою папороттю можуть виникнути такі проблеми:
- Уповільнення росту і бляклі листові пластини. Кущ страждає від надлишку сонячного світла. Переставте його в більш затінене місце.
- На верхніх вайях з’являються коричневі цятки, а нижні – жовтіють. Це пов’язано з надмірно рясним поливом і застоєм води в субстраті. У цьому випадку також на поверхні ґрунтосуміші може з’явитися мох.
- Засихання і згортання листя. Це пов’язано з пересиханням земляної грудки в горщику. Видаліть у папороті всі листові вайї і добре її полийте. Через деякий час на кущі відросте молоде зелене листя.
- Кущ починає рости повільніше, спостерігається в’янення листя, а на поверхні ґрунтосуміші з’являється сольовий наліт. Папороть поливають надмірно жорсткою водою.
- Уповільнення росту. Це також може бути пов’язано з тим, що кущ потребує підживлення.
Циртоміум і забобони
Як і з багатьма іншими папоротями, з циртоміумом пов’язана велика кількість забобонів і прикмет. Наприклад, є думка, що така папороть зробить свого господаря більш витривалим і сильним.
Але більшість забобонних квітникарів вважає, що абсолютно всі папороті є енергетичними вампірами, і тому їх у жодному разі не можна тримати у своїй квартирі. Є думка, що для нормального самопочуття рослині потрібна велика кількість енергії. Саме тому вона забирає її у всіх у кого це можливо, при цьому люди не виняток. Однак квітникарі з досвідом упевнені в тому, що цю властивість легко нейтралізувати: просто перенесіть кущ у таке місце, яке вважається енергетично несприятливим, приміром, поставте його біля телевізора або комп’ютера.
Вчені вже давно вивчили таку рослину і можуть точно сказати, чому при вирощуванні циртоміума в кімнатних умовах мешканці можуть погано почуватися. По-перше, у алергіків може спостерігатися алергічна реакція на спори, що формуються на виворітній поверхні листя. По-друге, якщо кущ знаходиться в спальні, то людина в ранковий час може відчувати сильні головні болі. Річ у тім, що в темний час доби рослина поглинає з повітря велику кількість кисню і сприяє виділенню вуглекислого газу.
Якщо людина була народжена під сузір’ям Близнюків, то для неї циртоміум може стати справжнім «живим» амулетом. Річ у тім, що така папороть покращує комунікабельність свого господаря, а ще допомагає йому швидше знаходити спільну мову з іншими людьми.
Види циртоміума з фото і назвами
Циртоміум серповидний (Cyrtomium falcatum)
Або Фанерофлебія серповидна (Phanerophlebia falcata). У природних умовах цей вид можна зустріти на території Японії, а ще африканського континенту (у південних його частинах, наприклад, у ПАР). Ця багаторічна ефектна рослина формує пишний розлогий кущ, що складається з безлічі листових пластин. Його висота, як правило, не перевищує 0,6 метра, причому в діаметрі він може досягати приблизно 0,2 метра. Ця рослина досить стійка до невисокої вологості повітря і до холоду.
Форма листових вай перисто-розсічена, причому до їхнього складу входять насичено-зелені листові частки, вкриті блідо-сірим нальотом. Ці непарнорозташовані листочки мають короткі черешки. Ширина листової пластини в середньому становить приблизно 10 сантиметрів, при цьому її довжина може доходити до 0,35-0,5 метрів. На нерівномірно розсічених краях листочків розташовуються дрібні рідкісні зубці.
У цього виду є різновид – «Rochfordianum». Він вирізняється більшою ефектністю завдяки тому, що поверхня вай у нього глянцева і щільна. Однак цей різновид не так сильно стійкий до холоду, як базовий вид. Саме тому його не вирощують у відкритому ґрунті, зате нерідко культивують у домашніх умовах.
Циртоміум Форчуна (Cyrtomium fortunei)
Така рослина родом з території Японських островів, Кореї та Китаю. Найчастіше листя у цієї папороті вилягає, вона поступово розростається і формує низькі щільні зарості (куртини). У діаметрі такі зарості можуть доходити до 100 сантиметрів, при цьому їхня висота варіюється від 30 до 60 сантиметрів. Яйцеподібні, довгасті або трикутні листові частки мають блідо-сіре, темне зелене або зеленувате забарвлення. На відміну від інших видів листочки розташовуються на черешку порівняно далеко один від одного. Пофарбований черешок може бути в темний коричневий або в коричневий колір, а його довжина може доходити до 10 сантиметрів. На поверхні серединної прожилки є опушення, при цьому до складу однієї листової вайї входить від 20 до 30 штук листових часток.
Цей вид вирізняється з-поміж інших найбільшою стійкістю до морозів, тому його нерідко культивують в умовах відкритого ґрунту. Однак щоб кущ не вимерз взимку, його потрібно добре вкрити. Але слід врахувати, що з настанням весни папороть втратить свою колишню привабливість. А в регіонах з морозними зимами кущ не доживає до весни.
Найбільш поширеним серед квітникарів сортом є «Сlivicola». Його вузенькі зеленувато-сріблясті листові частки мають пилчасті краї.
Циртоміум каріотовидний (Cyrtomium caryotideum)
Поверхню кореневища покривають коричнюваті лусочки. Густий кущ складається з безлічі прямостоячих листових вай, причому його висота може доходити до 0,7 метрів. До складу перистих листових вай входять досить великі листівки, на нерівних краях яких розташовуються коротенькі зубці. У результаті цього лист на дотик колючий.
До складу листової пластини входить 3-6 пар листових часточок широколанцетної форми. Вони вкриті сірувато-зеленим нальотом, а на їх верхівці присутнє загострення. Завдяки незвичайній формі листівки схожі на перо. Поверхню черешків покриває щільний шар зеленувато-сірих лусочок. На виворітній поверхні вайї також є лусочки, проте форма у них ниткоподібна. Зовні кущ мало чим схожий на папороть.
Циртоміум крупнолистий (Cyrtomium macrophyllum)
У вайї на жорсткому черешку розміщуються великі глянцеві листові частки. Листові пластини своєю формою схожі на перо. Завширшки вони досягають приблизно 0,3 метрів, а завдовжки – до 0,7 метрів. Вузькі парнорозташовані листові частки відрізняються довгасто-ланцетною формою, верхівка у них загострена. До складу однієї листової пластини входить від 2 до 8 пар листівок. На виворітній поверхні листових пластин можна побачити блідо-сірі або темні зелені спорангії округлої форми.
Циртоміум Гукера (Cyrtomium hookerianum)
Згодом кущ, що розрісся, формує розкидисту куртину. До складу однієї вайї може входити від 10 до 15 пар зеленуватих листівок, які відрізняються широколанцетною формою. Максимальна ширина листових часток 5 сантиметрів, причому в довжину вони можуть досягати 12-15 сантиметрів. Даний вид найрідше зустрічається в кімнатній культурі.
